згоджуватися — [зго/джуватиес а] уйус а, уйеіс :а, уйеіц :а, уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
згоджуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
згажатися — згоджуватися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зезволитися — згоджуватися, приставати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
конформуватися — згоджуватися, уподібнюватися до чого небудь … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гнутися — гну/ся, гне/шся, недок. 1) Набирати зігнутої, дугоподібної форми; згинатися. || Згинати, нахиляти свою верхню частину. || Прогинатися під дією ваги; вгинатися. 2) Мати властивість згинатися. 3) перен. Підкорятися кому небудь, чиїйсь волі. ||… … Український тлумачний словник
давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… … Український тлумачний словник
згоджатися — див. згоджуватися … Український тлумачний словник
згодитися — I зг одитися див. згоджуватися. II згод итися джу/ся, ди/шся, док. Виявитися придатним, корисним для кого , чого небудь; стати в пригоді, знадобитися. || безос … Український тлумачний словник
неприпустимий — а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий … Український тлумачний словник
